Ашахманов Павло Іванович

1910 - поручик 225-го піхотного резервного Лісного полку (м. Саратов)
1912 - курсовий офіцер Чугуївського військового училища
1917 - викладач кулеметної справи Чугуївського військового училища
Останнє звання у російській армії — капітан.
1918-1919 - командир кулеметної сотні Інструкторської школи старшин Армії Української Держави, згодом - Дієвої армії УНР
1919.08.18 - командир 2-го Пластунського запасного полку Дієвої армії УНР у Могилеві-Подільському
1919 (жовтень) - після зайняття Могилева-Подільського військами Збройних Сил Півдня Росії перейшов до білих
1919 (грудень) - потрапив під Одесою у полон до червоних
Служив у РККА, очолював полк та бригаду.
За бої проти військ Російської армії П. Врангеля був нагороджений орденом Червоного Прапора.
Залишився на службі в РККА після кількох чисток 1922–1924 рр.
1924 - закінчив Вищі академічні курси, згодом — начальник 21-ї стрілецької дивізії РККА.
Під час репресій воєначальників 1930–1931 рр. та 1937–1939 рр. не постраждав
1935 - комбриг РККА
1940 - генерал-майор, викладач Військової академії ім. М. Фрунзе

Помер та похований у Ташкенті.

Світлина: Павло Ашахманов, 1924 р. /Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917-1921). Книга I. - К. : Темпора, 2007/