Єрошевич Петро Костянтинович

Народився 4 липня 1870 р. в Полтавській губ. 

Випускник Петровського Полтавського кадетського корпусу (1888), 3-го військового Олександрівського училища, Михайлівського артилерійського училища (1891), Миколаївської академії Генштабу (1898)
Учасник Китайського походу 1900–01.
Учасник російсько-японської війни.
Учасник Першої світової війни.

27.07.1917 - начальник штабу 12-ї піхотної дивізії, у грудні 1917 здійснив її українізацію і передав під контроль Української Центральної Ради
13.04.1918 - в складі армії Української Держави.
23.10.1919 - начальник оборони Могилева-Подільського
11.11.1919 - у Могилеві-Подільському потрапив у полон до денікінців
16.11.1919 - був відправлений до Одеси, згодом - до Севастополя і Катеринодару. У лютому 1920 р. повернувся до Севастополя.
1920 (травень) - разом з 67 старшинами та урядовцями-українцями виїхав із Криму через Балкани до Армії УНР.
07.10.1920 - прибув у розпорядження Військового міністерства УНР
16.10.1920  - начальник Тилу Армії УНР.
1921 (листопад) - т. в. о. Військового міністра та командарма Армії УНР.
14.11.1921 - обійняв посаду начальника Тилу Армії УНР.
1921 (грудень) - інтернований у таборі біля м. Ченстохова (Польща). 

Після ліквідації табору проживав у м. Томашів (нині Томашув-Мазовецькі, Польща).
Від 1923 - на еміграції у Польщі.

26.01.1945  - схоплений органами контррозвідки “СМЕРШ”.

Загинув у Лук’янівській тюрмі м. Київ.

Автор спогадів:

• Єрошевич П. З боротьби українського народу за свою незалежність // За Державність. Варшава, 1938. № 8. С. 35–65.
• Єрошевич П. Спогади з часів гетьмана Павла Скоропадського на Україні і повстання народу українського проти влади гетьмана та німців-окупантів // Табор. – Каліш, 1928. – №. 9

Служив у наступних військових підрозділах:

• Подільський корпус
• 2-й Подільський корпус
• 1-й Волинський кадровий корпус
• 9-й дієвий корпус
• 1-ша Північна дивізія
• Військове міністерство УНР (1920)
• Генеральний штаб армії УНР

(Інформація Миколи Вітенка)