Татарський Василь Олександрович

Народився 28 лютого 1898 р. в с. Мурафа (тепер Шаргородський р-н Вінницької обл.).

Російська армія
1916 (грудень) - мобілізований до російського війська, пройшов вишкіл у 9-му драгунському полку.
1917 (грудень) - закінчив школу прапорщиків.
1918 (лютий-квітень) - учасник Льодового походу генерала Корнілова.
Українська армія
1918 (осінь) - в українському війську (4-й Бердичівський полк).
1919 - у 2-й Волинській дивізії
1920 (травень) - в складі Запорозької дивізії Армії УНР, командир 2-го Берестейського полку.
1920 (листопад) - інтернований в таборі Каліша (Польща).
Польська армія
1926 - Військовим міністерством УНР скерований до польської старшинської школи.
1930 - командир чоти, командир сотні 57-го полку в Познані.
1936 - командир підстаршинської школи для кулеметників, поручник. 
1937-1939 - навчання у Військовій Академії (Варшава).
1939 (вересень) - начальник штабу групи полковника Мікося, яка протистояла більшовикам на Поліссі і Волині.
Вермахт
1942 - сотник 204 батальйону допоміжної поліції в Дембіці.
1944 - відряджений до дивізії “Галичина”, командир кулеметної 10-ї сотні 29-го полку.
Українська армія 
1945 - начальник штабу протипанцерної бриґади полковника Дяченка - Української національної армії (УНА).

1950 - Голова Союзу Українських Ветеранів в Німеччині

Помер 2 липня 1992 р. в Мюнхені (Німеччина).

Нагороди

• Залізний Хрест Зимового походу
• Хрест Симона Петлюри
• Воєнний Хрест
• Хрест 60-ліття Українських Збройних Сил
• Хрест 1-ї Української Дивізії
• Залізний хрест 2-го класу (Третій Рейх)