Петрашевич Геннадій Михайлович

Народився 23 січня 1900 р. в м. Ямпіль Подільської губ. (тепер Вінницької обл.)

Народився в сім’ї священика Михайла та Софії Євгеніївни Петрашевичів. Мав брата Георгія та сестру Наталку. У дитинстві втратив батька. Через скрутне становище родина переїхала до родичів у м. Балту (тепер Одеської обл.), де через 2 роки мати вдруге вийшла заміж – за Івана Степановича Танцюру, члена Балтської земської управи, згодом міського голову. Вітчим мав великий вплив на патріотичне виховання хлопця.
По закінченні Балтської міської гімназії (1908-1918) “зараз же (…) став брати жваву участь в боротьбі з більшовиками, які стали моїми особистими ворогами, особливо після розстрілу мого брата, небіжчика Георгія, – згадував Г. Петрашевич в “Описі життя”. – В 1919 р. приймав близьку участь в повстанні та енергійно працював по організації його в Балтському повіті. Так продовжувалося до серпня місяця 1921 року, коли з розкриттям нашої організації в с. О…і я повинен був покинути Україну і емігрувати закордон в Румунію. В Румунії був інтернован – в таборі Фогараш, звідки в жовтні місяці 21 р., під час вибуху на Україні повстання, втік з метою перебратися на той бік, але ж до табору вже не повертався. Таким робом під час від’їзду наших студентів з таб. Орадеа-Маре на Чехи мене в таборі не було (…) З батьком теж не мав можливості листуватися. Лише тепер, на минулому тижні, я мав перші листи від батьків, де вони пропонують не повертатися додому, а їхати на Чехи і вступити до Академії, обіцяючи зі свого боку саму широку допомогу. 19 вересня 1921 р., Гімеш-Фаджет, Румунія”.

Прийнятий на гідротехний підвідділ інженерного відділу УГА в Подєбрадах (20.10.1926).
Звільнений за власним бажанням (29.02.1928).

Помер після 29.02.1928 р.